Рефакторинг по-государственному в исполнении аутсорсеров

Роман Хмиль выступил на DOU с инициативой создания IT-компании, которая часть своего бюджета будет отчислять в специальный фонд, из которого будут финансироваться реформаторские инициативы:

А що, якщо створити ІТ компанію, в якій частину зарплат, а також частину прибутків, автоматично перераховувати в фонд, який фінансуватиме різні громадські ініціативи з реформування країни? Адже не секрет, що волонтери без фінансової підтримки довго працювати не можуть, а грантів не вистачає, і процес їх отримання дуже тривалий та трудоємний.
Отже, запускаємо аутсорсингову ІТ компанію (та долучаємо існуючі за бажанням). В структурі витрат такої компанії на зарплати зазвичай іде до 50%, ще 30% на накладні витрати, а 20% залишається на прибуток власнику. Тобто, з кожних 1000 доларів доходу інженерам іде 500, на накладні 300 та прибуток 200.
Домовляємось, що кожен інженер перераховує з цих коштів десятину, тобто 50 доларів у фонд, і власник(и) докладають так само 50 доларів у фонд. Тобто, інженер віддає 10% своїх доходів, а власник чверть — 25%. Загалом 100 доларів з 1000 — це 10% від обороту, які йдуть до фонду.

…

Мені здається, що мотивація працювати в такій компанії буде надзвичайно висока. Адже там зберуться однодумці, які хочуть змінити нашу країну на краще, і вони разом зможуть не тільки заробляти гроші, але й працювати поруч з такими самими свідомими громадянами та вирішувати, як саме витрачати кошти фонду на реформування країни. Об’єднані одночасно метою заробити собі на хліб та змінити країну на краще.
Капіталізації така компанія не матиме, адже продати її неможливо. Але певні прибутки інвесторам даватиме, що виправдовуватиме інвестиції в цю справу. Особисто мене би така модель влаштувала, готовий інвестувати.
А тепер порахуємо, якого масштабу фінансування та вплив можна забезпечити. Компанія у 1000 інженерів з середнім доходом у $4000/міс на людину генеруватиме за рік 1000*4000*12 = 48 млн доларів. Від них 10% — це майже 5 млн доларів на рік.

Комментариев там уже достаточно, но самого очевидного там все же нет. Придется сделать его мне — то есть я правильно понимаю, что создается стандартная аутсорсинговая IT-компания, где все сотрудники оформлены как СПД на едином налоге, которые платят не более 5% налогов от своего дохода, а потом им предлагается скинуться по 10% от своего дохода в отдельный фонд, который будет как-то финансировать гражданские программы? Никому не кажется, что это выглядит немного странно? Нет, я не собираюсь прямо сейчас в очередной раз показывать пальцем на схемы оптимизации налогов, которые используются аутсорсерами. Но сразу после такой оптимизации заниматься финансированием гражданских программ — это мы так какое-то параллельное государство построить пытаемся, что ли? Может, эту бурную энергию лучше направить на то, чтобы заставить государство отрабатывать те налоги, которые оно получает?

Я даже не касаюсь сейчас вопроса, мимо которого тоже успешно проскочили все комментаторы. Вы понимаете, что сотрудник такой компании фактически платит 15% налога со своего дохода, оставаясь формально частным предпринимателем, не имея социальных гарантий и вообще сталкиваясь с некоторым количеством проблем, а его коллега в белой компании платит 18% налога и никаких таких проблем не испытывает?

Очень символично выбрано название инициативы — Refactor.ua. Да, вероятно, автор имел в виду рефакторинг как процесс постепенных внутренних изменений в коде. Но хорошо известно и другое значение — как обозначение процесса, которым разработчики могут заниматься бесконечно долго без видимого эффекта. Если же проводить аналогии дальше, то вместо того, чтобы заняться исправлением явных багов в ядре, авторы предлагают заняться сооружением workarounds, которые как-то в довольно ручном режиме обеспечат нужный результат.

Как метко заметил один комментатор, «Дороги он уже построил».